До острова прибув дивний мандрівник — молодий на вигляд чоловік із сивим волоссям. Поруч із ним, цокаючи копитами по трапу, ступає поранений єдиноріг. Кажуть, колись він був хранителем місця, де такі створіння знаходили прихисток. Але той спокій було зруйновано: вогонь, туман і корабель, що забрав ціле стадо.
Каеларіс народився в долині Сяйво Єдинорогів, де річка витікає з Високого Лісу. Він заснував «Срібну Галявину» — заповідник для поранених небесних коней. Це було місце, де поранені або молоді єдинороги могли знайти прихисток під наглядом «небесного пастуха». Каеларіс не володів ними — він був їхнім другом і хранителем, навчаючись мистецтву зміни форми у своїх підопічних та через видіння від свого небесного наставника.
Кілька місяців тому спокій заповідника було порушено. Корабель піратів Чорної Бороди зухвало піднявся вгору річкою під прикриттям магічного туману і захопили весь табун. Каеларіс бився до останнього у формі розлюченого ведмедя, але сили були нерівними. Його ранчо було спалене, а єдинорогів завантажили на корабель. Тепер вони — дорогий товар для чорних ринків.
В погоні з останніх сил за викрадачами його корабель був повністю розбитий, а слід єдинорогів повністю зник. Та на щастя для нього, поблизу пропливав корабель авантюристів, які допомогли йому вибратися із затопленого судна та врятувати одну вкрадену душу — Зірочку. Після спільної пригоди вони запросили Каеларіса на острів Камінь, де і він і Зірочка змогли відновитися від тривалої подорожі, та невдовзі продовжити пошуки викрадених єдинорогів.