Цим Законом упроваджується судовий процес на суверенній території держави, визначається статус і порядок формування Палати суддів, встановлюється система прецедентного права, порядок ініціювання та розгляду справ, ухвалення вироків і їхня юридична сила, а також правила обов’язковості, застосування та зміни прецедентів.
Судова справа — офіційний розгляд обвинувачень щодо особи/групи осіб у вчиненні порушень Конституції, законів, указів або завірених договорів.
Скаржник — будь-яка особа, що подала заяву про розгляд справи.
Підсудний — особа/група осіб, щодо яких подано заяву.
Вирок — підсумкове рішення за результатами судової справи.
Прецедент — оприлюднений вирок у судовій справі з сформульованим правилом тлумачення/застосування права (ratio decidendi), обов’язковий для аналогічних справ у майбутньому.
Реєстр прецедентів — публічний перелік чинних прецедентів із зазначенням номера справи, сторін, дати, органу, правила прецеденту та статусу.
Палата суддів — колегіальний судовий орган із трьох обраних суддів, що здійснює правосуддя як суд першої інстанції.
Вироки Палати суддів мають юридичну силу, рівнозначну указам Тріумвірату, поширюються на всю територію держави та не можуть суперечити Конституції чи законам.
Вироки (прецеденти) Палати Лордів мають силу закону та є вищими за прецеденти Палати суддів.
У разі колізій або невизначеності застосовуються процедури Конституційного арбітражу (Розділ V Конституції).
Палата суддів є незалежним судовим органом, відокремленим від виконавчої влади.
Членом Палати суддів може бути будь-який громадянин.
Посада судді несумісна зі статусом члена Тріумвірату; у разі набуття такого статусу повноваження судді припиняються автоматично.
Чинний член Тріумвірату, обраний до Палати суддів, набуває повноважень судді лише після публічного складення повноважень члена Тріумвірату до моменту присяги судді.
Якщо він не усунув несумісність або не склав присягу у встановлений строк, вважається таким, що відмовився від мандата судді, і вакантне місце заповнюється за процедурою закону.
Кандидатуру громадянина до складу Палати суддів може висунути будь-який чинний член Палати Лордів за згодою кандидата; висунення оголошується публічно.
Палата Лордів обирає трьох суддів за правилами, ідентичними правилам обрання Тріумвірату: кожен член Палати Лордів має три голоси за трьох різних кандидатів у порядку пріоритету; дублювання кандидата одним виборцем анулює всі його голоси; застосовуються ті самі критерії розв’язання нічий.
Обрані три кандидати формують склад Палати суддів і здійснюють повноваження до обрання нового складу.
У разі дострокового припинення повноважень судді (відставка, несумісність, смерть, відсторонення) Палата Лордів оголошує нові вибори у палату лордів.
Недієздатність Палати суддів має місце, якщо протягом 14 днів поспіль неможливо утворити кворум для розгляду справи через вакансії, самовідводи/відводи або інші об’єктивні перешкоди. У такому разі Палата Лордів оголошує позачергові вибори на всі вакантні місця, які проводяться у строк не більше 14 днів від оголошення.
Палата суддів:
а) приймає до розгляду судові справи та розглядає їх як перша інстанція;
б) ухвалює вироки;
в) формулює ratio decidendi, що становить прецедент;
г) веде публічний Реєстр прецедентів.
Будь-яка особа має право подати письмову заяву про розгляд справи проти особи або групи осіб.
Заява подається до Канцелярії Палати суддів і містить:
а) ідентифікацію підсудного(их);
б) опис обставин;
в) наявні докази або вказівку місця їх отримання.
Після реєстрації Палата суддів присвоює номер справі та публічно оголошує про початок провадження або про відмову.
Палата суддів може обґрунтовано відмовити у відкритті провадження лише якщо:
а) відсутня юрисдикція держави;
б) заяву подано повторно щодо тотожних обставин і сторін без нових доказів;
в) заява є очевидно безпідставною (manifesta infundata) і не містить даних, які дозволяють сформулювати предмет доказування.
Підсудний має право:
а) знати суть і підстави обвинувачень;
б) надавати пояснення, докази, свідків;
в) користуватися допомогою обраного захисника;
г) мати розумний час для підготовки захисту.
Розгляд є змагальним: скаржник і підсудний подають докази, ставлять питання, надають пояснення.
Доказами можуть бути свідчення, документи, записи казни, речові докази та інші дані, отримані законно.
Неприпустимі докази відкидаються з мотивуванням.
Якщо підсудний, будучи належно повідомленим, без поважних причин не з’являється, справа може бути розглянута за його відсутності (in absentia).
Розгляд є відкритим, якщо інше не необхідно для безпеки громадян чи військових таємниць; у такому разі публікується стислий звіт без чутливих даних.
Справи розглядаються колегіально у складі трьох суддів; кворум — усі троє.
Вирок ухвалюється більшістю у два голоси з трьох.
Визнання винуватості можливе, якщо сукупність доказів переконливо свідчить про вчинення порушення.
Вирок складається письмово та містить: установлені факти, правову кваліфікацію, мотиви, рішення щодо вини й покарання, а також резолютивну частину з формулюванням правила прецеденту (за наявності).
Вирок оприлюднюється у повному обсязі, крім відомостей з обмеженим доступом (див. Статтю 13).
Покарання має бути справедливим, пропорційним і спрямованим на відновлення порушених прав.
Допустимі заходи (окремо або в поєднанні):
а) відшкодування збитків скаржнику;
б) штраф до казни;
в) громадські роботи;
г) обмеження окремих прав на визначений строк (крім фундаментальних прав Розділу VI Конституції поза НС);
ґ) інші рішення в межах повноважень указів, що не суперечать Конституції й законам.
Вирок Палати суддів має юридичну силу, рівнозначну указу Тріумвірату, і підлягає негайному виконанню, якщо не зазначено інше.
Кожний оприлюднений вирок є прецедентом; у резолютивній частині може бути окремо сформульоване правило прецеденту (ratio decidendi).
Прецедентне право стосується судового процесу: тлумачення та застосування Конституції, законів, указів і завірених договорів, оцінки доказів і процесуальних питань.
Прецеденти не можуть формувати чи визначати політику виконавчої влади, встановлювати загальні адміністративні обов’язки поза межами судового процесу або підміняти управлінські рішення Тріумвірату.
Укази виконавчої влади не можуть встановлювати чи змінювати правила судового процесу, визначати умови ухвалення вироків або іншим чином втручатися у здійснення правосуддя.
Прецеденти Палати Лордів мають силу закону й обов’язкові для всіх.
Прецеденти Палати суддів мають силу указу й обов’язкові для всіх.
У разі колізії між прецедентом Палати суддів та законом/прецедентом Палати Лордів застосовується закон/прецедент Палати Лордів.
Відступ від чинного прецеденту допускається лише за докладним письмовим обґрунтуванням відмінності обставин (distinguishing) або внаслідок нових законів/змін Конституції.
Скасувати прецедент Палати суддів може:
а) Палата Лордів — ухваливши закон або власний прецедент у справі, розглянутій за цим Законом;
б) сама Палата суддів — у новій справі з належним мотивуванням і без суперечності законам.
Палата суддів веде публічний Реєстр прецедентів і забезпечує його актуальність та доступність.
Якщо троє членів Палати Лордів або будь-який член Тріумвірату не згодні з перебігом чи вироком у справі, вони можуть внести на голосування Палати Лордів питання про перейняття цієї справи.
Рішення про перейняття ухвалюється за правилами голосування за закони, встановленими Конституцією.
У разі прийняття рішення судовий процес переходить до Палати Лордів.
Палата Лордів розглядає справу за процедурами, аналогічними ухваленню закону: публікація тексту проєктного рішення, забезпечення змагальності сторін і публічний розгляд.
Рішення Палати Лордів:
а) має юридичну силу закону;
б) є прецедентом законодавчого рівня і заноситься до Реєстру прецедентів;
в) замінює будь-які попередні прецеденти Палати суддів із того ж питання.
У разі провалу голосування справа залишається у провадженні Палати суддів; повторне висунення питання про перейняття цієї самої справи не допускається.
Виконання вироків забезпечує Тріумвірат та призначені ним посадові особи (Конституція, Розділ VIII), не втручаючись у зміст вироків і правила процесу.
За наявності істотних нових доказів, що не могли бути подані раніше, Палата суддів може відкрити провадження про перегляд свого вироку.
Якщо первісне рішення ухвалила Палата Лордів, питання перегляду вирішується Палатою Лордів.
Правила судового процесу встановлюються Конституцією, законами та цим Законом, а також внутрішнім регламентом Палати суддів у межах цього Закону.
Усі нерозглянуті на момент набрання чинності цим Законом судові справи переходять до провадження Палати суддів із збереженням зібраних матеріалів.
Палата Лордів організовує та проводить перші вибори Палати суддів за Статтею 7 цього Закону у розумний строк, але не пізніше 14 днів із моменту оприлюднення Закону.
Закон набирає чинності з моменту його публікації.