Морський закон

Розділ I — Загальні засади

Стаття 1. Камінь підпорядковує собі прибережні води шириною 50 морських миль від берегової лінії острова.

Стаття 2. Будь яка риболовецька чи видобувна діяльність в межах прибережних вод Каменю дозволена лише за наявності дійсного дозвільного сертифікату, виданого владою Каменю.

Стаття 3. Судна під чужими прапорами мають право пропливу прибережними водами та право причалювання до острова, якщо судно, його капітан чи підданство не занесені до переліку небажаних гостей Каменю.

Розділ II — Торгівля

Стаття 4. Камінь не створює перепон для торгівельної діяльності суднами інших островів за винятком випадків, описаних у цьому розділі.

Стаття 5. Ввезені на острів товари можуть обкладатись митом у випадку помірної шкоди від торгів благополуччю Каменю або помірної шкоди його відострівним інтересам.

Стаття 6. Ввезені на острів товари можуть відхилятись у допуску до торгу у випадку надзвичайної шкоди від торгів благополуччю Каменю або надзвичайної шкоди його відострівним інтересам.

Стаття 7. Камінь може укласти договір про вільну торгівлю із судном, його капітаном чи підданством задля покращення господарських відносин між сторонами та задля уникнення двосторонніх перешкод торгівлі, включно з накладенням мита.

Розділ III — Фрахтування суден

Стаття 8. Камінь може укласти договір про фрахтування судна, за яким зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торгівельного мореплавства на певний час.

Стаття 9. Камінь зобов'язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором фрахтування судна на певний час.

Стаття 10. Фрахтувальник відповідає за збитки, викликані рятуванням, пошкодженням або загибеллю судна, якщо збитки не сталися з вини Каменю.

Розділ IV — Надзвичайні морські події

Стаття 11. У випадку безпосередньої небезпеки плавучості та непотоплюваності чужого судна в прибережних водах Каменю, відострівна допомога може надаватися за ціною десятини від ринкової вартості рятованого судна.

Стаття 12. У випадку припинення плавучості чужого судна без непезпеки його непотоплюваності в прибережних водах Каменю, доострівне буксирування може надаватися, якщо це не суперечить іншим статтям цього Закону.

Стаття 13. У випадку забруднення прибережних вод чи повітря Каменю, власник судна зобов'язаний негайно повідомити Камінь про те, що сталося, і на вимогу останнього припинити забруднення, віддалити судно, зруйнувати майно, що становить небезепеку, а також оплатити видатки необхідні для очищення прибережних вод чи повітря Каменю.

Розділ IV — Претензії

Стаття 14. У випадку недобросовісного виконання чужим судном статей цього Закону, Камінь може пред'явити претензію судну, його капітану чи підданству.

Стаття 15. До претензій може входити оплата збитків, конфіскування майна, конфіскування судна, взяття екіпажу в заручники чи оголошення війни підданству чужого судна.

Стаття 16. Ступінь суворості претензії повинен відповідати важкості вчиненого чужим судном правопорушення, а у випадках, коли ступінь претензії визначити складно, перевага завжди віддається менш суворим претензіям.

Стаття 17. У випадку незадоволення чужим судном претензії, ступінь претензії підвищується.