В надії дізнатися більше про Соул Кетчер Марселін зібрала нову експедицію, яка включала в себе Каеля, Кафку і Каеларіса. Після короткого знайомства, всі повантажилися на "Вкрадене Щастя" і відплили на Кортан.

По дорозі пригодникам зустрівся катамаран з лізардфолками, які везли якісь пакунки. Рухався він паралельно з кораблем, але був задалеко, тож авантюристи вирішили не чіпати лізардфолків і перестріти їх на Кортані. Подальша подорож пройшла без пригод, і скоро на горизонті вже з'явився необхідний острів.

Ларі, вже бувший на цих землях, трохи розповів про Кортан. З найцікавішого: Кортан славиться різноманіттям грибів у своєму лісі, а також королевою цього острова є біхолдер, яка їсть своїх дітей. Але окрім цього, вже на березі довелося зустрітися ще й з цікавими особами, які трапляються на Кортані проїздом: згорблений дід-шаман на ім'я серія звуків і на прізвисько Віч Доктор запевнив, що духи привели його до авантюристів, і що він може допомогти їм, а вони — йому. Причин і сил заперечувати якось не було, тож в компанії стало на одного шамана більше.

Інформатором Марселін була її сестра-близнючка Міруель, тож для початку потрібно було її знайти. З цією справою авантюристи направилися в таверну, де трохи розговорилися з дідом Ігорем. Згодом дід впізнав Марселін і сказав, що ось, вона вже припливала два дні тому з якимось стариганем і відправилася в палац до Королеви за браму. Для того, щоб вийти з міста, потрібно було отримати дозвіл від наглядача, але зважаючи, що вже був вечір, до нього вирішили направитися зранку.

Тим не менш, не тільки пригодники планували навідатись до Королеви: лізардфолки, які зустрілися їм в морі, зчинили галас, адже впевнено рухалися вулицями Кортану до палацу без жодних дозволів, а в їхніх руках були чотири округлі мішки. Цікаво, проте й цього разу їх ніхто не зупиняв, й авантюристи розійшлися відпочивати.

Зранку відправилися до наглядача. Охорона впізнала Ларі і трохи неохоче пропустила його всередину, в той час як до Марселін поставилися доброзичливіше. Наглядач же повідомив, що Міруель очікує на сестру в палаці Королеви, але щоб туди пройти, необхідно здати всю зброю. Сильно ніхто не заперечував, тож віддавши зброю, пригодники рушили за вартою, яка їх і провела до палацу.

Перше, що помітили пригодники — балкон, на якому сварилися Королева і Міруель. Помітивши гостей, Королева змістила увагу на них та запросила увійти.

Розмова почалася з того, що Королева презирливо фиркнула до Ларі, що він зі своїми друзями так і не виконав обіцяне. Але на щастя, справою зайнялися шановні Міруель і Слуги Безодні, тож хоча б на них вона може покластися. Міруель же запросила Марселін на розмову у сусідню кімнату, і там вони усамітнилися.

Всі інші лишилися з Королевою, і через деякий час з однієї з кімнат почали долинати звуки вибухів. Королева, здається, майже не реагувала, однак коли звуки стали гучнішими, все ж дозволила пригодникам спробувати розібратися з джерелом суматохи.

Вбігши в кімнату, вони побачили наступну картину: чотири маленьких біхолдера билися зі вже знайомими лізардфолками. Троє з них лежало мертві; ще одного тримав на руках нежить Гниль, ховаючись в куті.

Не довго думаючи, пригодники вступили в бій з біхолдерами. Дуже скоро до битви доєдналася сторожа і навіть сама Королева, в кінцевому результаті проти якої і почали боротися авантюристи.

Тим часом в протилежній кімнаті відбувалися перемовини між Марселін, Міруель і.. Корджахом. Було доволі неприємно бачити його після того, як інша група пригодників вже одного разу його вбила, але обирати не приходилось: Корджах заявив, що відповідатиме на всі питання він, не даючи Міруель вставити і слова.

Ліч почав розповідати, що Кораліус — це спаситель, який ціною великих жертв зможе відбудувати світ після Великого Потопу, який наближається і ніколи не припинявся. Землі стає все менше, вода починає ховати під собою сушу. Тільки ті, хто оберуть сторону Кораліуса, зможуть врятуватися, але щоб досягти могутності, рівної силам богів, він повинен мати ресурс, який буде його підживлювати.

Корджах описував Кораліуса як месію і показав Марселін видіння, в якому Роук був поглинутий водою, і навіть найвищі шпилі накривалися хвилями. В наступній сцені з'явився Кораліус, який своєю силою нібито створював землю посеред нескінченного моря, на якій виростали дерева та починалося нове життя.

Корджах заявив, що всі дії Кораліуса благословенні богами. І тільки тому, що Кораліус глибоко поважає Міруель, він дозволив Марселін долучитися до них. Також мали місце слова Корджаха про те, що "план Слуг Безодні реалізується на цьому острові — з підтримкою Королеви чи без неї".

Однак Марселін стояла на своєму. Ейрсілан і виробництво нежитті на ньому, егоїстичність Кораліуса, його бажання підкорити Архікракена, прикривання богами і найголовніше — спроба вбивства своєї найвірнішою служниці Міруель заради досягнення своїх цілей — все це руйнувало ідеальну картинку спасителя, і поселило сумніви навіть у Міруель.

Задля доказу правдивості своїх слів, Марселін попрохала сестру використати на ній скролл Zone of truth — і коли стало зрозуміло, що єдине брехло в цій кімнаті — Кроджах, він скинув з себе маску терплячого діда, і перетворився у справжнього Слугу Безодні — почвару зі щупальцями, яка одраза почала атакувати Марселін.

Міруель встала між двох вогнів, ще намагаючись вирішити все мирно, однак Кроджах напав і на неї. "Так чи інакше, ви обидвоє служитиме Кораліусу, живі чи мертві".

Битва з лічом перемістилася в головну залу, де інші авантюристи намагалися перемогти Королеву. Розібравшись з нею, вся їхня увага перемкнулася на Корджаха, якого довелося ще раз вбити, щоб вийти живими. Міруель обрала сестру, тож всі разом пригодники почали думати над планом, як звідси вибратися.

Невеличка авантюра з тим, щоб прикинутися Королевою, була провальна — варта розкусила підставу, і далі кожному з пригодників довелося добиратися до корабля своїми шляхами..

P.s. маленьким біхолдерам вдалося втекти, так само як і Гнилі, який, на жаль, не зміг врятувати останнього лізадрфолка, але і його доля теж лишилася невідомою.