24.07. Ельфійська доставка

Приплив до нас один ельф, з Хараду - Гонд, химерний такий, але благородний. Найняв нас супроводжувати вантаж. Казав — важливий. Ну ми й погодились. Орсо, і Вільям, Мікардо, Джон і Тіріал.

Приплили на катамарані на Нір. Біля вілли Іллана була куча військових і намет в який нам треба було.

Всередині ельфа не було - був здоровий бородатий дядько Оррен та старушка Бетті (собака), якого теж найняли.

Ельф як прийшов - сказав нам почекати 2-3 години поки корабель буде готовий. Кожен займався своїми справами.

Судно виявилось не просте — військове, замасковане під фрахтове.
Звалось - "Маленька Срібна Рибка"
Три пушки мало з кожного боку і одну спереду, і команду ельфів-солдатів, справжні бійці, не лушпиння. І ще двигун у них був - магічний камінь з рунами. Мікардо з матросами здружився, допомагав їм. Джон наладив контакт з капітаном - дарував йому виточені мечі-шпажки.

Вільям тим часом нишпорив на нижній палубі і знайшов вантаж - не скрині з золотом, а… гном. Герберт, шляхетний пірат. Везли його на страту.
Вільям тишком-нишком вліз в його голову і дізнався хто він і що він і дізнався що той щось знає за Сердце Моря.
Пізніше поговорив, але нічого путнього не витягнув - гном виявився гівнюком (Гном обмазаний говном!)

А Орсо пішов і як загнув мову, з епітетами — і витяг. Виявилось, побратими гнома готові заплатити вдвічі більше, якщо ми його випустимо. Треба було тільки вистрілити фіолетовим димом з пістолета. Ну, ми й згодились... після чого довго, пошепки і подумки обговорювали план.

Вільям — молодець, вкрав пістоль магічною рукою. Але коли стріляв - осічка. Нас побачили. Почалась тривога. Орсо одного за борт кинув. Мікардо з іншим бився. Капітан… той був звір. Молотив як нечистий, але Джон тримався гідно. Згодом і його скинули.

Капітан відкрив портальні двері просто в трюм. І підірвав двигун фаерболом. Магічний вибух. Усе судно почало іти на дно, мов камінь. Сумно що якраз біля нього стояв Таріал, якого знатно поколошматило... він помер, як і гном.

Коли корабель тонув, в очах тільки зорі миготіли. Пірати-гноми нас врятували. І навіть більше - воскресили тих, хто загинув. На жаль за половину куша.
Головний в них - гном Флінт.

Відвезли нас на Нір, але в непримітне місце.

Там хтось забрав деякі речі, хтось броню, хтось собаку, а хтось старого теслю.