Пригодники: Валеріан, Ранрок, Натьяніс, Юкіо, Бонтанус.

На березі ми домовилися: якщо в шахтах на Шудані будуть вогняні істоти — не йдемо туди. Натомість вирішили шукати червоного дракона, який раніше напав на нас.

Ми взяли максимальну кількість моряків. Як завжди перед дорогою, молилися богам. Ранрок допоміг морякам у порту. Бонтанус пожертвував усю свою кров у молитві богині — і, здається, вона його почула. Юкіо відмовився молитися. Натьяніс і Валеріан також намагалися звернутися до богів.

Ми вирушили до Чорного моря. По дорозі Натьяніс через підзорну трубу помітила, що щось пливе до нас. Ми вирішили залишитися на місці й зачекати. Невдовзі щось сильно вдарилося об наш корабель. Ймовірно, це був морський змій. Здавалося, що це його територія, і він збирається на нас напасти.

Ранрок виглянув за борт і наклав заклинання Suggestion, наказавши змію відплисти. На щастя, заклинання спрацювало, і нам вдалося уникнути бою. Ми продовжили шлях до Чорного моря.

Вирішили підплисти просто до скелі, де була кузня й дворфи, та підніматися нею вгору. Ранрок наказав кораблю тікати, щойно хтось наблизиться. Ранрок ліз, використовуючи свої рукавиці; Натьяніс і Валеріан мали відповідне спорядження. Бонтанус просто дуже добре лазив, а Юкіо міг літати.

Коли ми були вже десь посередині скелі, з’явився червоний дракон і полетів до нашого корабля. Юкіо закричав, імітуючи дракона, та привернув його увагу. Дракон змінив напрямок і полетів до нас.

Почалася важка битва. Дракон тримався високо. Ранрок і Валеріан були нижче й ще підіймалися. Найвище, на платформі, знаходилися Юкіо й Бонтанус. Дракон видихнув полум’я й накрив платформу. Юкіо впав від одного подиху. Його змогли підняти.

Юкіо намагався вести переговори з драконом, просив пощади, але безуспішно.

Тим часом Ранрок і Натьяніс дісталися вище. Ранрок наклав Hastе на Бонтануса, і той почав завдавати дракону значної шкоди. Натьяніс ілюзією врятувала Юкіо. Валеріан також підіймався до платформи.

Ми завдали дракону багато шкоди, і він почав відступати. Завдяки прискоренню Бонтанус і Натьяніс встигли піднятися вище й знову серйозно поранити його, але дракон усе ж утік і сховався в печері.

Ми перегрупувалися й зазирнули всередину. Печера була дуже глибока. Ранрок сказав, що має останній сувій Feather Fall, але дуже не хотів його використовувати. Після обговорення він усе ж погодився, і ми стрибнули в печеру.

Через кілька секунд падіння Бонтанус помітив таємні двері. Ми зачепилися за виступи скелі. Після магічного дослідження з’ясували, що двері ілюзорні. Ранрок пройшов крізь них і злетів угору, помітив пастку та попередив інших. Валеріан усе ж у неї втрапив, але нам вдалося його врятувати.

Спустившись глибше, ми побачили багато кобольдів. Юкіо міг із ними говорити. Ми спробували переконати їх утекти, але це не вдалося — вони напали. Вони були слабкі, але їх було багато. Нам вдалося досить швидко з ними розібратися.

Далі ми дісталися великої зали. Там був дракон — зі своїм золотом і скарбами, а сам він ховався високо нагорі. Скарби могли згоріти, тому Юкіо виносив їх убік.

Після обговорення вирішили, що Ранрок знову накладе Hastе на Бонтануса, і той вибіжить нагору, поки інші підійматимуться слідом.

Почався вирішальний бій. Бонтанус стріляв зі своєї рушниці й завдавав значної шкоди. Дракон відповів вогняним подихом. Решта пригодників дерлися по скелі вгору. Бонтанус майже сам на сам бився з драконом. Натьяніс зробила кілька точних пострілів. Валеріан також наближався.

У якийсь момент дракон схопив Бонтануса й скинув його з висоти. Ранрок шукав сувій Feather Fall, але останній уже був використаний. Бонтанус упав на землю й розбився на смерть.

Тим часом Валеріан застосував заклинання Sleep, і дракон заснув та впав униз, зазнавши додаткової шкоди. Він підвівся. Вогняним подихом зніс Юкіо — той знову лежав без свідомості. Ранрок намагався приспати дракона ще раз, але безрезультатно.

І тоді кількома останніми ударами Натьяніс добила дракона.

Ранрок врятував Юкіо. Ми забрали тіло Бонтануса, речі дракона та покинули печеру.