Марселін, Валеріан, Марія і Юкіо приєдналися до Джеремайї, щоб відправитись до Лумінарії Мель'Альстар в пошуках целестіальної енергії, яку треба зібрати і повернути Целестіальному Сфінксу. В порту довго не стояли, взяли дев'ятеро моряків та й відправилися в путь-дорогу.

Шляхом до Лумінарії натрапили на якийсь піщаний шторм посеред моря, який спочатку спробували оминути, але коли зрозуміли, що він направляється прямо на нас, було вже запізно. Внаслідок шторму шестеро моряків отримали травми ледве сумісні з життям і якби не медичні навички Валеріана - вмерли би на місці. Марселін втримала ще трьох і разом з цим ми пережили шторм, лише Марія зазнала ушкоджень від піску.

Після шторму, в морі нас більше не спіткало жодних напастей і ми без перешкод дісталися до Лумінарії. Вежа, як і минулого разу, не телепортувала нас від себе і не дозволяла нам увійти, доки Юкіо не промовив драконячою "Ашкарот наказав впустити нас" (важлива кодова фраза). Після чого вежа проявилась, Юкіо начаклував на нас дихання під водою і ми проплили під двома іншими бар'єрами та опинились перед самою вежею. Її секції літали у повітрі, з'єднані потужними потоками магії, лише одна була приземлена. Одинокі двері стояли й чекали, поки до них хтось доторкнеться.

"Чого бажаєш знайти у Вежі?" спитали двері, а після відповіді, спробували проникнути в свідомість. Якщо впустити сутність у свої думки - тебе телепортує всередину. Якщо ні - відкине від дверей і вони захлопнуться.

Всередині лежало трійко мертвих драконідів, на них виднілася геральдика Азварії. Марселін вирішила взяти першу ліпшу книгу з полиці, Джеремайя відмолював і перекладав трупи драконідів ближче до дверей, а Юкіо і Марія знайшли звіт ОЕНу та зоряні карти на килимі і вирішили їх перемалювати. Згодом, група вслід за Джеремайєю зайшла в двері-портал, що вели далі і потрапили в кімнату, яка здавалася безмежною, але мала підлогу, стіни й стелю, вкриті візерунком у вигляді очей, які постійно кліпали й спостерігали за тобою.

Джеремайя пішов до дверей, поки інші роздивлялися кімнату і грали в дивоглядки з очима на підлозі. Відкривши їх, він побачив ще один портал, який агресивно відреагував на його бажання знайти целестіала і допомогти йому. З порталу з'явилося три трупа драконідів, за якими тягнулась ледь помітна нитка червоного кольору. Марселін командом змусила Джеремайю підійти, вони обмінялись ляпасами, після якого Джеремайя ще секунд так 6 постояв на місці, поки трупи драконідів почали агресувати на всіх інших, незрозуміло, чи то від фаєрболу Юкіо чи то від чогось ще.

Прийшовши до тями, Джеремайя кинувся до дверей і почав спілкуватися із сутністю, що його перекривала і невдовзі вони обмінялись видіннями і та пропустила його всередину. Поки решта групи відбивалася від трупів драконідів, Джеремайя пробігся порталами ще по двох кімнатах, в одній з яких побачив "Аркея", що сидів на троні і прислугу, який доливав йому вина. Довкола було багато книжних полиць і всякого такого. Трохи поговорили і Джеремайя пішов далі, в кімнату, де зі стелі звисав синій драконід на нитках, який повертався в його сторону, коли той проходив повз. Наостанок він телепортувався до кімнати, де був заточений целестіал, який дуже агресивно реагував на його наближення і зачекав на всіх інших.

ТИМ ЧАСОМ. Юкіо, Валеріан, Марія і Марселін таки розібралися з драконідами в прихожій і зализали рани, після чого відправилися вслід за Джеремайєю в двері. Спочатку потрапили до кімнати, де раніше був Аркей, але тепер там було дещо інше. Якийсь чоловік сидів на кріслі, спиною до усіх, а за ним підкрадалась синьошкіра ельфійка, яка встромила йому в шию якийсь дротик. Юкіо кинувся до неї, захищаючись від дротика, який вона метнула йому межи очі, та коли вкусив її - вона розчинилась в хмарі пилу і лише її сміх лунав ще кілька секунд потому. В кімнаті Марселін дістала якусь книжку, від якої почувалась дуже свіжо й легко, Юкіо шукав речі зі свого списку, (забув що робила Марія, сорі), а Валеріану припала до ока книжка з малюнком феї на ній.

Відкривши її, він перемістився кудись разом із нею. Навколо була таверна, а сам він знаходився у клітці. Перед ним стояла невелика рожево-фіолетова постать, яка варила щось у казані. Після того, як Валеріан привітався, вона дуже здивовано повернулася до нього. "З тисячу років ніхто не навідувався до нас! Сестри будуть задоволені" промовила фігура із тепер уже страшним лицем, після чого кинулась до нього і намагалась витягнути з клітки. За деякий час з'явилося ще декілька і вони разом накинулись на Валеріана, відкусивши йому в процесі сутички лівий мізинець і безіменний палець на правій руці. Десь в цей момент Валеріан зрозумів, що книга наклала на нього якесь закляття, коли він її відкрив, а також те, що книга на ньому концентруватися не може, і зробивши припущення, що концентрується на ньому він - припинив, власне, концентрацію і з'явився знов у тій кімнаті. Без двох пальців і кровотечею.

В наступній кімнаті все було так само, драконід, який висить під стелею, тому компанія відправилася далі і цього разу телепортувалися в кімнату із целестіалом, з яким в цю ж мить зіштовхнувся клинками Джеремайя. В ході битви летіло все, мечі, ножі, закляття, спіріт гардіанси рандомного мага драконіда, якого притягнуло в ту кімнату червоною ниткою, а також летіли тіла пригодників на землю. По черзі Марія, Юкіо, Марія, Юкіо, Валеріан, Валеріан, Юкіо, Марія, Валеріан, Марія, Юкіо, Валеріан. Після чого на землю могло б полетіти тіло целестіала, то воно б зробило це одразу після (20 НА ДЕЗ СЕЙВІ ВІД ВАЛЄРЧИКА) атаки Валеріана, якого таке враження, що з того світу покликала сама Блібдулпулп.

Джеремайя поскалився на Марселін і пригрозив, що якщо вона зробить те, що задумує, то відправиться вслід за Теодором. Він перенаправив целестіальну енергію зі сфери, яка залишилася від целестіала до вмістилищ енергії, після чого портал завібрував, ніби через нього зараз хтось збирається пройти. Марселін попятилась назад, а з порталу вийшла ще одна Марселін. Тут виявилося, що Марселін, яка була з групою від моменту, коли вони зайшли в прихожу, була зовсім не Марселін, а її сестра - Міруель. Кілька людей намагалося її схопити, але вона командою змусила Юкіо відпустити її і втекла в портал, залишивши групу з більшою кількістю запитань, ніж була в них, коли вони сюди приплили.

Зібравши коробки, сувій з закляттям і прийнявши в себе частинку целестіала, команда відправилась на вихід з Вежі, забравши із собою тіла драконідів, щоб потім передати їх Азварії для поховання і по поверненню корабля повернулися на Камінь.