Марселін, Джеремайя, Орсо та Аркей рушили в погоню за бароном Теодором, хвилюючись за долю Скельника. Взяли два катамарани, по два моряка на кожному та й поплили, вже будучи напоготові. Недаремно - наближаючись до острова, авантюристи помітили біля пірсу дві гуманоїдні істоти (явно нежить), які дуже швидко почали атакувати катамарани стрілами. Орсо та Джеремайя скомандували "повний вперед", Дж ще й відстрілювався з пістоля, Марселін захищала човни від стріл, в той час як на березі з'явилася ще одна постать, яка, однак, була на нашому боці. Далі невелика бійка, в ході якої виявилося, що нежить дуже неприкольно висмоктує життєві сили (дякую за зниження максимального хп), проте з тими двома розібралися, а Аркей наніс героїчний удар по останньому.

Постать представилася Бонтанусом - орком, якого разом з торгівельним екіпажем нежить взяла в полон на сусідньому острові, доставила на Скельник, потопила їхній корабель та ув'язнила в магічній клітці. Бонтанусу вдалося втекти, Джонаху (чувак, який жив на Скельнику) пощастило менше, бо його анігілювало велетенсьське літаюче око-охоронець (біхолдер).... Також разом з Бонтанусом були його маленькі друзі - щурики, які живуть в його одязі.

Вирішили для початку сходити на ферму Берика. Вона була розгромлена. На землі - плями крові, неподалік від хатинки Берика - дві мертві погризені кози (судячи зі всього, мертві кілька днів), а самого хазяїна, та й нікого, ніде не було видно. Бонтанус помітив сліди, мов когось тягнули по землі, які вели до гори. В хатинці тусили два скелета, яких команда без зусиль прибрала.

Далі тримали шлях до гори. Спершу рухалися до підніжжя, адже по словам Бонтануса, саме там тримали полонених. Охороняв їх біхолдер, тож команда мала його перемогти, щоб звільнити людей. Біхолдер неприємно почав атакувати променями, зачепив Марселін і майже анігілював Джеремайю, проте більше жодної атаки не наніс: Марселін тримала його командом, поки решта команди з ним розібралася. Аркей виніс ногою двері клітки, і всі полонені були звільнені в кількості 14+1 (Берик) штук.

Детальніше про полон на сусідньому острові розповіла статна пані (одна з полонених). Це справді був звичайний торговий екіпаж, і їм дуже сильно хотілося врятуватися. Також пані люб'язно вказала на скриньку біля клітки - там знайшлося золото. Берик підтвердив, що кілька днів тому прийшла вся ця нечисть, розлякала всю його живність і забрала діда в цю клітку разом з торговцями.

Команді потрібен був шорт рест, тож Аркей вмовив Берика пустити всіх торговців та й авантюристів до себе додому, а зранку вже вирішуватимуться справи. Неохоче, але дідок погодився. Повернувшись на ферму, він одразу кинувся до своєї розгромленої хатинки, а також до худоби. Марселін та Орсо пішли перевірити виживших кіз, але одна з них некротично вкусила паладинку... кізочки прокляті і покусані нежиттю.. На ніч лишили варту, перерахували кісточки скелетам, які ломилися в двері, та й трохи відпочили.

Зранку рушили вгору, до печери, про яку пам'ятала Марселін з останньої пригоди. Перешкодою на шляху став міст: його охороняли ще дві нечисті, і тому було придумано обійти їх по-розумному, а не просто битися. Орсо поліз попід мостом, щоб створити ілюзію себе посередині і привернути увагу нежиті. Зацікавити вдалося лиш одного. Манго відволікав другого, і в цей час щурики Бонтануса скинули цю нещасну нежить з моста. Далі всі накинулися на того, хто лишився. Орсо поліз під мостом далі і зрештою через дірку витягнув останнього ворога, і той полетів в прірву, хоч і встиг наостанок вистрілити й попасти в Орсо.

Продовжили підйом. Чим вище підіймалися - тим більше краєвидів бачили, а особливо піратський кораблик, який наближався до Скельника :). Джеремайя визначив, що в команди є 8 годин до прибуття гостей, а також запевнив, що опісля на них чекає вірна смерть, якщо вони зустрінуться з цими конкретними піратами. Виявилося, ці братки в далекому минулому розстріляли команду Джеремайї без розбору. Ходять вони під чорним прапором з перевернутим білим черепом. Капітана звати Давид Джонс, а корабель - "Летючий Балдурець".

Нарешті дійшли до печери. Вгадайте що? На вході стояло ще дві нежиті. Проте з ними вже битися не довелося, адже з печери вийшов сам Теодор. В цю секунду, коли Марселін і Джеремайя його побачили, їм явилося видіння, як Теодор вбиває селестіла-оленя біля цієї печери і вириває його серце. Команда почала невеликий смол толк на тему того, а які взагалі цілі у барона, на що той відповів, що хоче відкрити браму, пустити селестіалів у наш світ і отримати якийсь артефакт, який дає могутню силу. Брамою є стіна в цій печері, а ключем - кров селестіалів (і тут сайд ай на Марселін і Джеремайю).

Також прозвучали питання, а нащо Теодору полонені, якщо на Фарні він вбив наших моряків, і хто ж він взагалі такий. Відповіді прості: Теодор - Слуга Безодні; моряків він вбив.. мм.. випадково, вони просто не хотіли його пропускати; полонені? за ними ось як раз пливе його найкращий друг Давид, щоб взяти/продати в рабство :). Для чого йому раби? А їх просто перетворюють на нежить в ім'я Панцуріеля. Хто? Ну як мінімум, на Ейрсілані Теодор особисто нікого на нежить не перетворював :).

Смол толк насправді десь після перших питань плавно перетік в печеру. На стіні в печері були виграюванні знаки сонця та місяця, вже заляпані кров'ю, але судячи зі всього, її було недостатньо. Десь між слів в печеру влетів Сонечко, але Теодор одразу його вбив. Проте записку, яку приніс птах, підібрала Марселін:

«Коли ніч і світанок зійдуться,
Коли пам’ять про першу зірку засяє,
Коли вісім променів вкажуть гармонію —
Лише тоді Шлях відкриється.
Але пам’ятай: Небо визнає лише дотик своєї справжної крові»

Зрештою, розмова закінчилася битвою. Вона йшла важко: Теодор був сильним супротивником: дамажив, заморожував, прикривався крижаним щитом, проте й команда повільно, але впевнено його притискала. Зрештою, коли Джеремайя, Орсо і Аркей лежали, Теодор запропонував Марселін угоду: він відпускає всіх живими, але або Джеремайя, або вона лишаються тут. Колективно було прийнято рішення розмовляти з бароном виключно мовою болю, і це коштувало всім Джеремайї, тіло якого протикнули крижані голки.

Після цього Теодор втік на останніх хп, телепортувавшись. Джеремйю ревіафайнули, всіх інших більш-менш похілили, і присутні напівселестіали спробували відкрити браму. Їхня кров не спрацювала - потрібен чиста селестіальна. Зрештою, на цьому з печерою було все, і авантюристи повернулися на ферму Берика.

Постало питання, як же вивезти всіх врятованих з острова. На катамаранах було лише 8 вакантних місць, тож після роздумів вирішили врятувати саме таку кількість полонених. Авантюристи та ті, хто лишився (7 людей), сховалися на острові, проте пірати знайшли торговців і їх забрали.... Через кілька днів катамарани повернулися за пригодниками.