Пригодники: Мікардо, Ранрок, Астер, Аркей
Цього разу до звичного складу експедиції на захід долучився новий авантюрист Астер, тифлінг-друїд з Азварії.
Перед тим як вирушити безпосередньо до острова Дунг-рунг-лунг, група зробила зупинку у Вільному Порті, де Ранрок мав справу до місцевого ювеліра. Почувши про наміри пригодників вирушити у Чорне Море, майстер порадив звернутися до місцевого картографа, який має професійний інтерес до цього регіону, проте не наважується плисти туди самотужки.
Цим картографом виявився дідусь на ім'я Галі Глобу. Він працює над створенням повного атласу Океанії, і для завершення праці йому бракує лише мап Чорного Моря. Вчений запропонував угоду: він погодився переїхати на Камінь, якщо група допоможе йому створити точні замальовки берегової лінії та ландшафту п'яти закритих островів.
Першочерговим завданням стало створення мапи міста Мезро. Картограф також поділився історією цього місця:
Колись Мезро оберігали сім захисників — Барая, створених богом Уптао. Проте за 300 років до Потопу один із них, Рас-Нсі, під час нападу ворогів вдався до некромантії, піднявши орду мертвих заради порятунку міста. Ціна виявилася зависокою: місто було знищене або прокляте власним захисником, який, за чутками, досі блукає островом на чолі армії нежиті.
Також дізнались, що справжня назва острову Дунг-рунг-лунг - Шудан
Завершивши розмову та відвідавши вівтар Амберлі задля божественного захисту, група вирушила в дорогу. Шлях морем минув спокійно, якщо не враховувати нічні жахи, в яких членам команди снилася власна смерть. Проте завдяки благословенню богині кожен кошмар закінчувався порятунком від таємничої жінки.
Подолавши Затоку Порятунку, корабель підійшов максимально близько до гирла річки, далі ж довелося пересісти на човник. Першим випробуванням у болотистих водах стали крокодили, але, успішно їх оминувши, пригодники дісталися руїн:
Увійшовши в місто каналами, група потрапила до аграрного кварталу. Серед полів та будинків увагу привернула статуя короля Ослава Першого. Мікардо, вилізши на вершину скульптури, виявив, що її очі працюють як «дзеркало в минуле», дозволяючи побачити місто у часи його розквіту. У сусідньому будинку знайшли золотий кубок, проте знання Ранрока вберегли групу від помилки: на всі місцеві предмети накладено могутнє прокляття, через яке вони зникають, якщо винести їх за межі міста.
Попливши далі, потрапили до чергового каналу:
Далі водний шлях привів до центру, де височіла велична будівля палацу.
Спроба дослідити його почалася з невдачі: підлога провалилася, і пригодники впали у підвал, де змушені були відбиватися від агресивних живих рослин. Піднявшись до головної зали, вони побачили статуї шістьох Барая, сьома ж була знищена. Варто було Ранроку вимовити ім'я сьомого захисника — Рас-Нсі — як спрацювало прокляття, завдавши йому значної шкоди.
Центр зали огортала магічна темрява, яка виявилася просторовою аномалією-телепортом. Щоб переміститися, потрібно було чітко уявити місце призначення. Експериментуючи, група побувала в іншій залі, затопленому підвалі, бібліотеці та на даху палацу. На вершині Мікардо торкнувся ще однієї скульптури й отримав видіння прекрасних садів Нангалоре (про які пізніше прочитали в бібліотеці). Коли ж він подумки запитав про місцеперебування Рас-Нсі, то побачив моторошну картину (друге видіння): змієподібну істоту, армію нежиті та гірський маяк на фоні.
Продовживши розвідку, група рушила до іншого сектору, помітивши дорогою амфітеатр та загадкову летючу постать.
Цей район, схоже, колись належав магам та алхімікам: тут можна було ходити пішки, але магія поводилася вкрай нестабільно. Досліджуючи руїни, пригодники натрапили на загін озброєних людей. Це виявилися найманці «Рогачі», що полюють за артефактами й мають табір на заході за містом; розійшлися з ними мирно.
Фінальним акордом вилазки стала будівля, схожа на університет. Всередині група вистежила ту саму летючу постать — чарівницю на ім'я Мерлі з незвичними тату на обличчі. Зустріч пішла не за планом: Мерлі, захищаючи знайдену книгу заклинань, миттєво відправила Ранрока, Мікардо та Аркея в інший вимір. Астер, що залишився, спробував поговорити, але чарівниця не бажала співпраці й швидко зникла.
Вирішивши, що пригод на один раз достатньо, група повернулася на корабель. Дорогою Ранроку вдалося зняти прокляття з одного кубка. Після повернення до Вільного Порту пригодники відвідали ювеліра, віддавши йому воду з Чорного Моря, той запропонував, що можна інкрустувати знайдений кинджал, щоб дорого його продати. Також завітали до картографа. Хоча команді вдалося зробити 6 детальних замальовок, робота не була зарахована повністю, оскільки периметр міста та його друга половина залишилися недослідженими. Картограф попросив повернутися, коли буде нагода завершити мапу.